Чи залежний мій син/донька від ігор?

Так. Всесвітня організація охорони здоров'я визнала «Ігровий розлад» у 2018 році як поведінкову залежність з конкретними діагностичними критеріями. Він характеризується порушенням контролю над іграми, збільшенням пріоритету, що надається іграм, незважаючи на негативні наслідки, та значним погіршенням особистого, сімейного, соціального, освітнього чи професійного функціонування.

Немає чарівного числа – важливіше те, як ігри впливають на життя вашої дитини. Слідкуйте за цими тривожними ознаками: • Ігри заважають сну (засиджування допізна, втома протягом дня) • Погіршення успішності в школі чи на роботі • Відхід від сім'ї та друзів • Проблеми з фізичним здоров'ям (головні болі, погана гігієна, зміни у вазі) • Зміни в поведінці (дратівливість, захисна реакція) Навіть 2-3 години щодня можуть бути проблематичними, якщо це викликає ці проблеми. Ключовими показниками є зміни в поведінці, нехтування обов'язками та неможливість скоротити час гри, незважаючи на бажання цього.

Хоча це може здатися очевидним рішенням, примусове вилучення часто має зворотний ефект. Це може пошкодити довіру та змусити вашу дитину стати більш потайливою або знайти інші способи грати. Спільний підхід із чіткими межами, відкритим спілкуванням та альтернативними видами діяльності працює краще для довгострокових змін.

Так. Завдяки належній підтримці більшість людей можуть відновити контроль. Лікування часто включає когнітивно-поведінкову терапію, зміни способу життя та навчання здоровіших механізмів подолання. Програми, такі як Lume, розроблені спеціально для відновлення після ігрової залежності, поєднуючи підтримку однолітків із науково обґрунтованими методами.

Захисна реакція є поширеною ознакою залежності. Почніть з емпатії, а не з звинувачень. Використовуйте твердження «Я» («Я турбуюся про тебе»), а не твердження «Ти» («Ти забагато граєш»). Вибирайте спокійні моменти для розмови, а не відразу після ігрових сесій. Якщо спілкування залишається заблокованим, подумайте про сімейну терапію або професійну допомогу.

Ні. Це інструмент скринінгу, який допоможе вам зрозуміти серйозність проблеми та вирішити, чи потрібна професійна допомога. Лише кваліфікований фахівець з психічного здоров'я може діагностувати ігровий розлад. Якщо ваша дитина отримує високі бали в цьому оцінюванні, ми настійно рекомендуємо запланувати обстеження у психолога або психіатра, який спеціалізується на залежностях.

Ранні тривожні ознаки включають: брехню про час, проведений за іграми, погіршення оцінок, втрату інтересу до діяльності, якою вони раніше насолоджувалися, дратівливість, коли вони не грають, засиджування допізна, щоб пограти в ігри, та вибір ігор замість соціальних взаємодій. Якщо ви помічаєте 3 або більше з цих моделей поведінки, які зберігаються протягом кількох місяців, настав час серйозніше оцінити ситуацію. Цей інструмент оцінювання може допомогти вам оцінити серйозність проблеми.

Хоча механіка гри відрізняється, залежність від Fortnite має ті самі поведінкові моделі, що й інші ігрові залежності: втрата контролю, пріоритетність ігор над обов'язками та продовження гри, незважаючи на негативні наслідки. Формат Battle Royale і соціальні функції Fortnite можуть зробити його особливо захопливим для дітей. Критерії оцінювання в цьому інструменті застосовуються до всіх ігор, включаючи Fortnite, Roblox, Minecraft та змагальні ігри.